Канцлер Мерц прагне призупинити заборону ДВЗ у 2035 році

Канцлер Мерц балансує на знайомому канаті: між вимогами прибутків потужної автомобільної промисловості Німеччини та регуляторним тиском ЄС у напрямку майбутнього після двигунів внутрішнього згоряння. На автосалоні IAA у Мюнхені Мерц висловив підтримку “технологічній відкритості”, кодованій мові промисловості для уповільнення або послаблення фактичної заборони на продаж автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння, запланованої на 2035 рік.

Риторика тут показова. Мерц наполягає на тому, що його уряд “фундаментально відданий” електромобільності, але водночас вимагає “гнучкості” – тобто збереження місця для гібридів і паливноефективних двигунів внутрішнього згоряння.

Чому? Тому що німецькі автовиробники – історично коштовність промислового капіталізму країни – зазнають труднощів. Наприклад, Mercedes-Benz вже прогнозують, що не досягне цільових показників ЄС щодо викидів на 2025-2027 роки. Їхня електрична лінійка EQ спіткнулася, не зумівши завоювати споживачів у необхідному масштабі.

У цьому й полягає суперечність: ЄС намагається законодавчо закріпити енергетичний та промисловий перехід відповідно до кліматичних потреб, тоді як німецькі автомобільні гіганти намагаються зберегти прибутковість перед обличчям жорсткої конкуренції, особливо з боку Китаю. Мерц, як канцлер, представляє посередницьку роль держави – обіцяючи кліматичний прогрес одній аудиторії та регуляторне полегшення іншій.

Але більша історія – це історія системної напруги. Правила ЄС представляють собою спробу дисциплінувати корпорації в ім’я соціальної та екологічної необхідності. Промислове лобіювання – підтримане тепер Мерцем – представляє корпоративний контрнаступ для захисту існуючих інвестицій та акціонерної вартості.

Результат знову покаже, як розподілена влада між демократичними інститутами, корпоративними лобі та урядами, які опинилися між ними.